Серпень, 14:30, і переказ з приміткою «sry»

Кажуть, є десь батьки, для яких серпень - це просто місяць моря. Я про таких лише читала. Десь між третім тижнем відпустки і моментом, коли я перестала перевіряти дощ на телефоні і почала перевіряти лишень одне сповіщення, настав серпень для решти з нас. Батьківський чат класу 4-Б мовчав так, як мовчить бабусин слоїк із квасом на підвіконні - тихо, але щось там точно триває.

Це історія одного четверга. Мого четверга, який, за словами кількох джерел, включно зі мною, мав бути вихідним.

Один переказ, за який я вже не сподівалася

У травні всі скинулись на екскурсію до Кам'янця. Всі, окрім однієї родини, яка винна 60 злотих ще з 28 травня, і я знаю цю цифру без калькулятора, бо перевіряла її одинадцять разів, востаннє позавчора, лежачи на надувному матраці.

Я написала ввічливе нагадування 3 червня.

• Привіт, не поспішайте, коли зручно!

Я не мала на увазі «коли зручно». Я мала на увазі «будь ласка, закрийте вже це, щоб я могла думати про щось інше на цьому матраці». Але так не пишуть добрій родині, яка, певно, просто забула, тому я написала ввічливий варіант і залишила цифру висіти, як розсипану сіль на кухонному столі, яку щоразу обходиш ганчіркою, замість просто витерти.

Вони поставили лайк. Один палець вгору. Без переказу. Лайк - це гірше за тишу.

Тим часом мій мозок готує вересень без дозволу

Паралельно, бо мій мозок не вміє вимикатися, я вже почала список на новий навчальний рік. У телефоні. Між тим, як намастити дитину кремом і покликати її від хвилі. Файл називається 1veresnya_SPYSOK_chernetka2, там сорок три пункти, дедлайну немає, бо поставити дедлайн - це визнати, що літо закінчується, а я поки не готова.

Ось про що ніхто не попереджає, коли береш на себе клас. Це не закінчується у червні. Інші батьки залишають навчальний рік у навчальному році. Я отримую навчальний рік з післямовою, і післямова довша за саму книжку.

До списку вже додався пункт про страховку, пункт про кубок для класної керівнички і пункт із позначкою "уточнити, чи взагалі потрібен другий пункт про кубок". Чоловік запитав, чи можу я хоч на пляжі не думати про школу. Я відповіла чесно.

• Технічно можу. Практично - ні.

Втім.

Коротка, чесно позначена відсебятина про лелек

Знаєте, лелеки відлітають з України орієнтовно в кінці серпня, і жоден старий лелека не пояснює молодому точний маршрут до Африки. Вони просто летять, покоління за поколінням, без батьківського чату, без голосувань, без «хто ще не скинувся на бензин для гнізда».

Я подумала про це, чекаючи на переказ. Птах, який ніколи не літав цим маршрутом, просто знає, коли час. Я роблю цю справу з класним фондом третій рік і досі не знаю, коли саме починається вересень.

Гаразд. Повертаюся на матрац.

Частина, де я коротко згадую застосунок і йду далі

Ми зробили ClassKasa саме для такого моменту - одне посилання, де родина бачить, скільки винна, і платить без мого нагадування з надувного матраца. Premium тут на клас, а не на батьків, і поділений на 25 родин виходить приблизно 1 злотий на місяць з родини, сума, через яку ніхто не сваритиметься на зборах. Той переказ на 60 злотих це б не прискорило, чесно кажучи. Деякі речі - це не проблема застосунку. Це проблема «у травні життя буває заклопотаним», і я сама була тією родиною, не раз.

Оса кружляла над скибкою кавуна біля мого матраца хвилин десять, з наполегливістю колектора боргів, поки я нарешті не здалась і не віддала їй куточок. Ніхто на пляжі цьому не здивувався.

О 14:30 у застосунку Monobank таки писнуло сповіщення. Примітка до переказу: «sry». Шістдесят злотих, три місяці, три літери. Список на вересень має вже сорок чотири пункти. Кавун, натомість, доїла оса.